контрпозиція

[kontrpozɪt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Логіка) –

    У логіці та філософії — логічна операція, що утворює з умовного висловлювання «якщо А, то В» еквівалентне йому висловлювання «якщо не-В, то не-А»; перетворення умовного судження шляхом перестановки його частин із заміною їх на протилежні.

  2. (Мистецтво) –

    У мистецтві та архітектурі — прийом композиційної побудови, при якому один елемент (фігура, об’єкт, форма) розташовується або зображується в протиставленні іншому, часто з метою створення динаміки, контрасту або підкреслення значення.

  3. (Література) –

    У риториці та літературознавстві — стилістичний прийом, що полягає у протиставленні різних думок, образів, понять або персонажів для виразнішого висвітлення їхніх характеристик.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. контрпозиція, р. контрпозиції, д. контрпозиції, з. контрпозицію, о. контрпозицією, м. контрпозиції, к. контрпозиціє

Більше записів