контрольник

1. Особа, яка здійснює контроль, перевіряє щось; перевіряч, інспектор.

2. Спеціаліст, який контролює технологічний процес або роботу устаткування за допомогою контрольних та вимірювальних приладів.

3. Пристрій, технічний засіб для контролю, перевірки або реєстрації якихось параметрів, стану чи роботи чогось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |