контрольник

[kontrolʲnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Особа, яка здійснює контроль, перевіряє щось; перевіряч, інспектор.

  2. (Техніка) –

    Спеціаліст, який контролює технологічний процес або роботу устаткування за допомогою контрольних та вимірювальних приладів.

  3. (Техніка) –

    Пристрій, технічний засіб для контролю, перевірки або реєстрації якихось параметрів, стану чи роботи чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. контрольник, р. контрольника, д. контрольникові, з. контрольника, о. контрольником, м. контрольникові, к. контрольнику

Більше записів