контролепридатність

Властивість об’єкта (виробу, процесу, системи), що характеризує його здатність піддаватися контролю, перевірці або випробуванню відповідно до встановлених процедур і критеріїв для підтвердження відповідності заданим вимогам.

У техніці та стандартизації — сукупність вимог до виробу або документації, що забезпечують можливість ефективного проведення операцій контролю, вимірювань, випробувань та оцінки відповідності протягом усього життєвого циклу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |