Значення
- (Техніка) –
Властивість об’єкта (виробу, процесу, системи), що характеризує його здатність піддаватися контролю, перевірці або випробуванню відповідно до встановлених процедур і критеріїв для підтвердження відповідності заданим вимогам.
- (Техніка) –
У техніці та стандартизації — сукупність вимог до виробу або документації, що забезпечують можливість ефективного проведення операцій контролю, вимірювань, випробувань та оцінки відповідності протягом усього життєвого циклу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. контролепридатність, р. контролепридатності, д. контролепридатності, з. контролепридатність, о. контролепридатністю, м. контролепридатності, к. контролепридатносте