Значення
- (Мистецтво) –
(муз.) Найнижчий діапазон звуків музичної системи, що розташований нижче за субконтроктаву та позначається звуками від до0 до сі0, або відповідні ноти на нотному стані.
- (Мистецтво) –
(муз., розм.) Регістр у музичних інструментах (найчастіше фортепіано, органі) або вокальний, що охоплює звуки цього діапазону.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. контроктава, р. контроктави, д. контроктаві, з. контроктаву, о. контроктавою, м. контроктаві, к. контроктаво