контрфланець

[kontrflɑnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Контрфланець — у фортифікації: додаткова внутрішня стінка або земляна обсипка, що споруджується позаду основного валу або стіни для захисту від обстрілу з тилу або для створення другого рубежу оборони.

  2. (Військова справа) –

    Контрфланець — у військовій тактиці: укріплена позиція або споруда, призначена для ведення флангового вогню по противнику, що атакує головний фортифікаційний об’єкт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. контрфланець, р. контрфланця, д. контрфланцеві, з. контрфланець, о. контрфланцем, м. контрфланцеві, к. контрфланцю

Більше записів