Значення
- (Філософія) –
(у філософії, зокрема в діалектиці Гегеля) Переходити у свою протилежність, перетворюватися на протилежне в процесі розвитку; бути внутрішньо суперечливим і, як наслідок, змінюватися на протилежне.
- (Логіка) –
(у логіці) Бути пов’язаним відношенням контрапозиції, тобто коли з істинності однієї пропозиції (висловлювання) обов’язково випливає істинність іншої, що є її логічною протилежністю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я контратипуюся, ти контратипуєшся, він контратипується, ми контратипуємося, ви контратипуєтеся, вони контратипуються