1. (у філософії, зокрема в діалектиці Гегеля) Переходити у свою протилежність, перетворюватися на протилежне в процесі розвитку; бути внутрішньо суперечливим і, як наслідок, змінюватися на протилежне.
2. (у логіці) Бути пов’язаним відношенням контрапозиції, тобто коли з істинності однієї пропозиції (висловлювання) обов’язково випливає істинність іншої, що є її логічною протилежністю.