контратака

Контратака — різкий, зазвичай несподіваний, наступальний бойовий удар, що його завдають війська, які до того оборонялися, з метою відбити атаку противника та перехопити ініціативу.

Контратака — у спорті (особливо в іграх з м’ячем) — швидкий перехід від захисту до нападу з метою заволодіти ініціативою та створити загрозу супернику.

Контратака — переносно: активні дії, спрямовані на відсіч критиці, обвинуваченням або іншим викликам у суспільній, політичній чи дискусійній площині.

Приклади вживання

Приклад 1:
Одна лише сістєма в Іспанській партії заслужує поклонов і похваль­ них грамот за прямоту і рвєніє — це контратака Маршалла. Но я не рикомендую прімінять її начинающим, ібо це езотерічіскій ви­ верт мислі, овладєть которим можуть тільки опитні алхіміки.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”

Частина мови: іменник (однина) |