1. (у праві, особливо конституційному) Такий, що стосується контрасигнатури (контрасигнування) — офіційного підписання акта глави держави уповноваженою посадовою особою (наприклад, прем’єр-міністром або міністром), яке надає цьому акту чинності та покладає політичну відповідальність на того, хто його контрасигнував.
2. (про документ, підпис) Є таким, що засвідчує, підтверджує контрасигнатуру; той, що є контрасигнатурою.