контрасигнувальний

[kontrɑsɪɦnuʋɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    (у праві, особливо конституційному) Такий, що стосується контрасигнатури (контрасигнування) — офіційного підписання акта глави держави уповноваженою посадовою особою (наприклад, прем’єр-міністром або міністром), яке надає цьому акту чинності та покладає політичну відповідальність на того, хто його контрасигнував.

  2. (Юриспруденція) –

    (про документ, підпис) Є таким, що засвідчує, підтверджує контрасигнатуру; той, що є контрасигнатурою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. контрасигнувальний, р. контрасигнувального, д. контрасигнувальному, з. контрасигнувального, о. контрасигнувальним, м. контрасигнувальнім

Більше записів