контрасигнувальний
[kontrɑsɪɦnuʋɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Юриспруденція) –
(у праві, особливо конституційному) Такий, що стосується контрасигнатури (контрасигнування) — офіційного підписання акта глави держави уповноваженою посадовою особою (наприклад, прем’єр-міністром або міністром), яке надає цьому акту чинності та покладає політичну відповідальність на того, хто його контрасигнував.
- (Юриспруденція) –
(про документ, підпис) Є таким, що засвідчує, підтверджує контрасигнатуру; той, що є контрасигнатурою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. контрасигнувальний, р. контрасигнувального, д. контрасигнувальному, з. контрасигнувального, о. контрасигнувальним, м. контрасигнувальнім