Значення
- (Юриспруденція) –
Підпис вищого посадовця (наприклад, прем’єр-міністра або міністра) на офіційному документі, зокрема на законі або указі глави держави, що надає цьому документу чинності та покладає на підписанта відповідальність за його виконання.
- (Юриспруденція) –
У конституційному праві — порядок, за якого акт глави держави набуває юридичної сили лише за умови його підписання уповноваженим міністром або головою уряду, що свідчить про узгодженість цього акта з урядом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. контрасигнатура, р. контрасигнатури, д. контрасигнатурі, з. контрасигнатуру, о. контрасигнатурою, м. контрасигнатурі, к. контрасигнатуро