контрасигнатура

[kontrɑsɪɦnɑturɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Підпис вищого посадовця (наприклад, прем’єр-міністра або міністра) на офіційному документі, зокрема на законі або указі глави держави, що надає цьому документу чинності та покладає на підписанта відповідальність за його виконання.

  2. (Юриспруденція) –

    У конституційному праві — порядок, за якого акт глави держави набуває юридичної сили лише за умови його підписання уповноваженим міністром або головою уряду, що свідчить про узгодженість цього акта з урядом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. контрасигнатура, р. контрасигнатури, д. контрасигнатурі, з. контрасигнатуру, о. контрасигнатурою, м. контрасигнатурі, к. контрасигнатуро

Більше записів