Словник Української Мови
Буква
1. Властивість або стан контрастного, різко відмінного; наявність різкої протилежності, суттєвої відмінності між явищами, предметами, ознаками тощо.
2. У фізиці, техніці та мистецтві: ступінь відмінності між найсвітлішими та найтемнішими ділянками зображення, що визначає його чіткість та розпізнаваність деталей.
Приклад 1:
210 Контрастність інтерференційної картини характеризують за допомогою п а- раметра V, який виражається формулою minmax minmax II IIV + −= , де maxI і minI – інтенсивність світлих і темних смуг. Якщо інтенсивність темної смуги дорівнює нулю, то V=1, тобто коге- рентність максимальна.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Високий, огрядний, сивуватий, з поважними рухами міністерської величности, але очевидний неврастеник, і ця контрастність виглядає часто аж кумедно. «Ви, напевне, про мене чували, — каже гоноровито, — там Річиць-кий та інші чимало про мене писали».
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Приклад 3:
В основі створення якісного макета друкованого рекламного звернення лежать такі фактори: a збалансованість, контрастність, пропорційність, спрямованість погляду і цілісність; b кольоровість і цілісність; c збалансованість, контрастність і час; d спрямованість погляду, мультиплікація й цілісність.
— Самчук Улас, “Марія”