Значення
- (Юриспруденція) –
контрагент — сторона договору в цивільних правовідносинах, яка бере на себе певні зобов’язання щодо іншої сторони (наприклад, покупець і продавець, замовник і виконавець).
- (Юриспруденція) –
контрагент — юридична чи фізична особа, яка є контрактним партнером (постачальником, покупцем, позичальником тощо) організації або підприємства.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. контрагент, р. контрагента, д. контрагентові, з. контрагента, о. контрагентом, м. контрагенті, к. контрагенте