контра

[kontrɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Скорочена назва Контррозвідувального підрозділу Служби безпеки України, що займається виявленням та протидією шпигунській, диверсійній, терористичній діяльності іноземних спецслужб.

  2. (Менеджмент) –

    У розмовній мові — співробітник або представник зазначеного підрозділу.

  3. (Історія) –

    (Іст.) У період визвольних змагань початку XX століття — скорочена назва контррозвідки, органу боротьби зі шпигунством та диверсіями у військових формуваннях.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

р. контри, д. контрі, з. контру, о. контрою, м. контрі, к. контро

Походження слова (Етимологія)

Слово «контра» походить від латинського прийменника «contra», що означає «проти». Воно увійшло в українську мову через посередництво інших європейських мов, зокрема польської чи німецької. Спочатку використовувалося як музичний термін (наприклад, «контрабас» — бас, що звучить проти основного), а згодом набуло ширшого значення — «протидія», «опозиція». У розмовній мові «контра» може означати «суперечка», «протистояння» або навіть «ворог». Це слово є частиною великої родини слів, що походять від того ж латинського кореня, і вживається в багатьох мовах світу.
Споріднені слова:опозиція, протидія, суперечка

Більше записів