контра

1. Скорочена назва Контррозвідувального підрозділу Служби безпеки України, що займається виявленням та протидією шпигунській, диверсійній, терористичній діяльності іноземних спецслужб.

2. У розмовній мові — співробітник або представник зазначеного підрозділу.

3. (Іст.) У період визвольних змагань початку XX століття — скорочена назва контррозвідки, органу боротьби зі шпигунством та диверсіями у військових формуваннях.

Приклади вживання

Приклад 1:
Російська історія, контра українська історія!» — Наскільки я розумію, ви одразу назвали кілька теорій Хвильового. — Ага, значить, ви їх усі знаєте?
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 2:
Там, де дисперсія нижча, хс більш адекватно характеризує групу, ніж у випадку значної дисперсії – тоді ми можемо говорити про контра– стність, полярність вияву певного явища в межах даної групи. Так, нехай два шкільні класи мають рівні x c за ознакою « успіш- ність» (xc1 = xc2), але різні дисперсії (σ21 ‹ σ22).
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”

Частина мови: іменник (однина) |