1. Скорочена назва контрреволюції або контрреволюційних сил, що використовується переважно в історичному та політичному контексті.
2. У розмовній мові — опонент, супротивник, сторона, що протистоїть у конфлікті, суперечці, змаганні (наприклад, у грі).
3. У спеціальній термінології (військова справа, політика) — перша частина складних слів, що означає протидію, протилежну дію або спрямованість проти чогось (наприклад, контрнаступ, контррозвідка).