контр

[kontr] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Скорочена назва контрреволюції або контрреволюційних сил, що використовується переважно в історичному та політичному контексті.

  2. (Соціологія) –

    У розмовній мові — опонент, супротивник, сторона, що протистоїть у конфлікті, суперечці, змаганні (наприклад, у грі).

  3. (Лінгвістика) –

    У спеціальній термінології (військова справа, політика) — перша частина складних слів, що означає протидію, протилежну дію або спрямованість проти чогось (наприклад, контрнаступ, контррозвідка).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. контр, р. контр, д. контр, з. контр, о. контр, м. контр, к. контр

Більше записів