конто

[konto] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Економіка) –

    Скорочена назва конторського рахунку — бухгалтерського рахунку, що відкривається для обліку розрахунків з дебіторами та кредиторами, а також для обліку інших господарських операцій.

  2. (Історія) –

    Розмовне позначення бухгалтерії, рахункової чи фінансової установи (застаріле).

  3. (Лінгвістика) –

    У словосполученні “на конто” (запозичення з французької) — на рахунок, за рахунок когось або чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конто, р. конто, д. конто, з. конто, о. конто, м. конто, к. конто

Більше записів