контантист

1. Послідовник філософської течії контантизму, що виникла в Україні в 20-30-х роках XX століття; представник літературно-мистецького угруповання, яке проголошувало культ техніки, урбанізму та “конструктивного поступу”, заперечуючи традиційну естетику.

2. Учень або прихильник педагогічної системи Яна Амоса Коменського (Коменіуса), заснованої на принципі наочності та послідовності у навчанні (уживається рідко, переважно в історичному контексті).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |