1. Властивість людини легко встановлювати та підтримувати взаємозв’язки з іншими людьми; комунікабельність.
2. У техніці та матеріалознавстві — здатність поверхонь або деталей до щільного взаємного прилягання або взаємодії.
3. У медицині та епідеміології — властивість інфекційного захворювання передаватися від хворого організму або носія до здорового через безпосереднє зіткнення або через контакт із зараженими предметами.