Словник Української Мови
Буква
Конт — власна назва, що походить від прізвища французького філософа та соціолога Оґюста Конта (Auguste Comte, 1798–1857), засновника позитивізму та соціології як науки.
Конт — у лексиці, що стосується історії філософії та соціології, вживається також як синонімічний скорочений варіант для позначення його вчення (позитивізм Конта) або ідеї (наприклад, “релігія людства” Конта).
Приклад 1:
Контур зі струмом характеризу- ється магнітним моментом mp , який дорівнює добутку сили струму I , що про- тікає у контурі, на площу поверхні конт у- ру S : nSIрm = , де n одиничний вектор нормалі до поверх- ні рамки. Напрямок вектора mp збігається з напрямком позитивної нормалі рамки.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Сили Fd , я к і д і ю т ь н а розглядувані елементи dl, напрям лені під таким самим кутом α до площини конт у- ру. Розкладаючи кожну із сил Fd на дві складові: SdF – в площині контуру та ndF – паралельну до нормалі площини конт уру, знаходимо, що: в неоднорідному магнітному полі, крім сил, що деформують контур, виника- ють сили, які переміщують його в область поля з більшою магнітною індукцією: ( ) αcosdx dBpBgradpF mm == .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Розкладаючи кожну із сил Fd на дві складові: SdF – в площині контуру та ndF – паралельну до нормалі площини конт уру, знаходимо, що: в неоднорідному магнітному полі, крім сил, що деформують контур, виника- ють сили, які переміщують його в область поля з більшою магнітною індукцією: ( ) αcosdx dBpBgradpF mm == .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”