Значення
-
Властивість речовини, що характеризує її густоту, в’язкість або ступінь затверділості; густота, щільність (наприклад, консистентність тіста, крему, ґрунту).
-
У переносному значенні — внутрішня стійкість, цілісність, логічна узгодженість і відсутність суперечностей у чомусь (наприклад, у міркуваннях, теорії, політиці, художньому творі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. консистентність, р. консистентності, д. консистентності, з. консистентність, о. консистентністю, м. консистентності, к. консистентносте