консультація

[konsulʲtɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Менеджмент) –

    Надання фахівцем спеціальних відомостей, порад або роз’яснень з певних питань; обговорення чогось для вироблення спільної думки.

  2. (Медицина) –

    Зустріч, бесіда з фахівцем (лікарем, юристом, науковцем тощо) з метою отримання таких відомостей, порад або роз’яснень.

  3. (Менеджмент) –

    Колегіальний орган при установі, підприємстві або посаді, що дає рекомендації, висновки з питань певного профілю (наприклад, наукова, методична консультація).

  4. (Освіта) –

    У системі освіти — одна з форм навчальних занять, що полягає в роз’ясненні викладачем складних питань, а також у наданні допомоги учням, студентам у їхній самостійній роботі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. консультація, р. консультації, д. консультації, з. консультацію, о. консультацією, м. консультації, к. консультаціє

Походження слова (Етимологія)

Слово «консультація» походить із західноєвропейських мов, зокрема через німецьке Konsultation, французьке та англійське consultation, які сягають латинського consultatio — «нарада, розгляд, звертання за порадою». Це іменник, пов’язаний із дієсловом consulto — «раджуся, обмірковую, прошу поради», яке є частотним утворенням від consulo — «радитися, обмірковувати». У свою чергу, consulo складається з префікса com- (у формі con-) «разом, з» та основи -sul-, спорідненої з -sil- у слові consilium — «нарада, рішення, порада». Таким чином, консультація буквально означає «спільне обмірковування» або «звернення за порадою».
Споріднені слова:порада, нарада, консиліум

Більше записів