Значення
- (Юриспруденція) –
Посадовець дипломатичної служби, який очолює консульську установу та здійснює захист прав та інтересів громадян своєї держави, а також юридичних осіб, на території іншої країни.
- (Історія) –
У Стародавньому Римі — найвища виборна магістратура; кожен із двох вищих посадовців, які обиралися на рік і володіли верховною цивільною та військовою владою.
- (Історія) –
У період Французької революції та згодом у Франції (1799–1804 рр.) — кожен із трьох членів вищого виконавчого органу держави (Консулату).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. консул, р. консула, д. консулові, з. консула, о. консулом, м. консулі, к. консуле
Походження слова (Етимологія)
Слово «консул» походить з латинської мови, де «consul» означало одну з двох найвищих виборних посадових осіб Римської республіки. Це слово пов’язане з латинським дієсловом «consulo», що означає «радитися, обговорювати, думати». У сучасній українській мові «консул» — це офіційний представник держави в іншій країні, який захищає інтереси своїх громадян.