Значення
- (Юриспруденція) –
(про організацію, установу тощо) Офіційно утворюватися, засновуватися, набувати чинності на підставі статуту, закону або іншого нормативного акту.
- (Юриспруденція) –
(про збори, комісію тощо) Формально складатися з певних осіб, отримувати офіційний склад для початку роботи.
- (Лінгвістика) –
(книжн.) Формуватися як цілісна структура, набувати визначеної форми, організації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я конституююся, ти конституюєшся, він конституюється, ми конституюємося, ви конституюєтеся, вони конституюються