Процес набуття певними суспільними відносинами, принципами чи інститутами конституційного статусу, тобто їх закріплення та регулювання на рівні конституції держави.
Історичний та політичний процес утвердження конституції як основного закону та реального функціонування конституційних норм і принципів у житті суспільства та держави.
У правознавстві — напрям юридичної науки, що вивчає загальні принципи, закономірності та практику розвитку конституційного права та його вплив на всі сфери суспільних відносин.