конституціоналізація

[konstɪtut͡sionɑlizɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Процес набуття певними суспільними відносинами, принципами чи інститутами конституційного статусу, тобто їх закріплення та регулювання на рівні конституції держави.

  2. (Юриспруденція) –

    Історичний та політичний процес утвердження конституції як основного закону та реального функціонування конституційних норм і принципів у житті суспільства та держави.

  3. (Юриспруденція) –

    У правознавстві — напрям юридичної науки, що вивчає загальні принципи, закономірності та практику розвитку конституційного права та його вплив на всі сфери суспільних відносин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конституціоналізація, р. конституціоналізації, д. конституціоналізації, з. конституціоналізацію, о. конституціоналізацією, м. конституціоналізації, к. конституціоналізаціє

Більше записів