Значення
- (Медицина) –
(в медицині) звуження просвіту порожнистого органа, судини або каналу внаслідок спазму, розростання тканин чи рубцевих змін.
- (Біологія) –
(в біології) глибоке перетяжання на хромосомі, що розділяє її на плечі; розрізняють первинну (центромерну) та вторинну констрикції.
- (Лінгвістика) –
(в лінгвістиці, застаріле) артикуляційна дія, при якій органи мовлення утворюють звуження в голосовому тракті для вимови приголосних звуків.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. констрикція, р. констрикції, д. констрикції, з. констрикцію, о. констрикцією, м. констрикції, к. констрикціє