Значення
- (Фізика) –
Властивість бути константним, незмінність, сталість у часі; постійність.
- (Психологія) –
(У психології сприйняття) Здатність перцептивної системи сприймати об’єкти як відносно незмінні за їхніми властивостями (розміром, формою, кольором тощо) попри зміни умов сприйняття (наприклад, відстані, освітлення, кута зору).
- (Фізика) –
(У математиці, фізиці, техніці) Сталість якої-небудь величини, параметра або характеристики протягом певного процесу або в певних умовах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. константність, р. константності, д. константності, з. константність, о. константністю, м. константності, к. константносте