конспіративний
[konspirɑtɪʋnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Історія) –
Пов’язаний з конспірацією, таємною діяльністю, що вимагає приховування справжніх цілей, джерел інформації або способів роботи; таємний, нелегальний.
- (Історія) –
Призначений для забезпечення таємності, безпеки підпільної роботи; такий, що захищає від розкриття.
- (Юриспруденція) –
Уживаний, створений для приховування справжнього стану справ; фіктивний, прикривальний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конспіративний, р. конспіративного, д. конспіративному, з. конспіративного, о. конспіративним, м. конспіративнім