конспірація

1. Система заходів, спрямованих на збереження таємниці діяльності (переважно політичної, революційної, розвідувальної тощо) шляхом приховування справжніх цілей, зв’язків, місць зустрічей, використання умовних знаків, псевдонімів.

2. (перен.) Таємна, прихована діяльність, що супроводжується обережністю і заходами для уникнення розголошення.

Приклади вживання

Приклад 1:
Таких людей бережуть не знати як… І все для того, щоб потім раптом звезти тих людей на допит і повкидати в спільну камеру «брехалівку», де вони й зустрічаются — товариші, й друзі, й знайомі тих товаришів і друзів, і знайомі знайомих… І вся конспірація розлітається геть. Назву «брехалівка» таким камерам дали ніби самі слідчі за те, що там, мовляв, в’язні багато брешуть, вигадують тюремні «качки» та «параші» (останнім словом охрещено тюремну арештантську агенцію — джерело новин та інформацій, вигадуваних самими в’язнями з нудьги).
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |