конспірація

[konspirɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Система заходів, спрямованих на збереження таємниці діяльності (переважно політичної, революційної, розвідувальної тощо) шляхом приховування справжніх цілей, зв’язків, місць зустрічей, використання умовних знаків, псевдонімів.

  2. (Соціологія) –

    (перен.) Таємна, прихована діяльність, що супроводжується обережністю і заходами для уникнення розголошення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конспірація, р. конспірації, д. конспірації, з. конспірацію, о. конспірацією, м. конспірації, к. конспіраціє

Приклади з художньої літератури

  • Я веселіше підтягнув на плечі клунок, поправив солдатського картуза, якого на мене начепили для поважнішої конспірації, і, стараючись ступати в такт косі, бадьоро пішов уперед.
    — Василь Симоненко

Більше записів