Древослів

Словник Української Мови

конспіраторка

[konspirɑtorkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Жінка, яка займається конспірацією, тобто діє таємно, зберігаючи в секреті свою діяльність або приналежність до певної організації, змови.

  2. (Історія) –

    Учасниця таємної змови, спрямованої проти існуючої влади, політичного ладу тощо; змовниця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конспіраторка, р. конспіраторки, д. конспіраторці, з. конспіраторку, о. конспіраторкою, м. конспіраторці, к. конспіраторко

Більше записів