Жінка, яка займається конспірацією, тобто діє таємно, зберігаючи в секреті свою діяльність або приналежність до певної організації, змови.
Учасниця таємної змови, спрямованої проти існуючої влади, політичного ладу тощо; змовниця.
конспіраторка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
(Мила «конспіраторка», що хитро ходила по місті в буржуйському капелюсі, нізащо не хотіла, щоб Юдко заїхав за нею, бо Юдко знав би тоді, де вона жила!) Од п’ятої години ранку вона вже сиділа з клуночком на лавочці біля чужих воріт.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: іменник (однина) |