консортивний
[konsortɪʋnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Економіка) –
Консортивний (від лат. consors — спільник, учасник) — пов’язаний з консорціумом, що стосується об’єднання незалежних суб’єктів (наприклад, банків, компаній, установ) для спільного здійснення масштабного проекту або фінансової операції.
- (Економіка) –
Консортивний — утворений або діючий на засадах консорціуму; такий, що належить до участі в консорціумі (наприклад, консортивна угода, консортивний кредит).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. консортивний, р. консортивного, д. консортивному, з. консортивного, о. консортивним, м. консортивнім