консолідування

1. Процес об’єднання, зміцнення, укрупнення різних частин, елементів, ресурсів або структур у єдине ціле з метою підвищення ефективності, стабільності чи сили.

2. У фінансах та бізнесі — об’єднання активів, зобов’язань, капіталу, операцій або фінансової звітності кількох юридичних осіб у єдину структуру або зведений звіт.

3. У політиці та суспільстві — процес об’єднання зусиль, поглядів або груп для досягнення спільної мети, згуртування навколо певних ідей чи цінностей.

4. У техніці — об’єднання окремих компонентів, систем або даних у єдиний комплекс або модуль.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |