Консолідованість — властивість за значенням дієслова “консолідувати(ся)”; стан об’єднання, єднання різних частин, груп або сил задля досягнення спільної мети, що забезпечує міцність, цілісність і стійкість.
Консолідованість — у фінансах та економіці: об’єднання, зведення окремих статей, звітів, даних або підприємств у єдину цілісну систему для отримання узагальненої інформації (наприклад, консолідованість балансу, консолідованість фінансової звітності).
Консолідованість — у політиці та соціології: єдність поглядів, дій та позицій соціальної групи, організації або суспільства, що характеризує його внутрішню згуртованість.