консолідація

[konsolidɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Соціологія) –

    Об’єднання, зміцнення, укріплення чого-небудь (наприклад, сил, позицій, організацій); процес, в результаті якого щось стає єдиним цілим, монолітним.

  2. (Економіка) –

    У фінансах та бухгалтерському обліку — об’єднання фінансової звітності кількох юридичних осіб (підприємств, компаній) в єдину звітність групи.

  3. (Техніка) –

    У техніці — зміцнення, стабілізація структури матеріалу (наприклад, ґрунту) або конструкції.

  4. (Соціологія) –

    У політиці та соціології — процес об’єднання, єднання різних соціальних груп, політичних сил для досягнення спільної мети.

  5. (Медицина) –

    У медицині — ущільнення тканини органа (наприклад, легені) внаслідок запального процесу або іншого патологічного стану.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. консолідація, р. консолідації, д. консолідації, з. консолідацію, о. консолідацією, м. консолідації, к. консолідаціє

Більше записів