консерватизм

1. Політична ідеологія, що ґрунтується на захисті традиційних цінностей, суспільних інститутів та порядку, обережному ставленні до радикальних змін і реформ, підтримці принципів національної ідентичності, сім’ї, релігії та державного суверенітету.

2. Консервативний напрям у мистецтві, науці або громадській думці, що характеризується прихильністю до встановлених, класичних форм і методів та опором авангардним чи експериментальним течіям.

3. У побутовому значенні — загальна психологічна схильність людини до звичного, небажання змін, нововведень, прихильність старим звичаям і порядкам.

Приклади вживання

Приклад 1:
Саме географічний фактор спричинив істотний консерватизм і виняткову самобутність цієї цивілізації. Хто такі стародавні єгиптяни і Етногенез якою була їхня ментальність?
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Цій молодіжі практичний консерватизм старших українофілів (котрі на той гарячий час були зовсім без усякої політичної програми) показавсь нічим, як тілько гіпокрітством і полохливістю, а заходи коло національності, котрих українофіли не вміли оправдати широкою культурною і політичною доктриною, показувались цій молодіжі формалістикою, непотрібною, власне, для «народу», цього кумиру українофілів — «хлопоманів» 60-х рр., як і руських соціалістів, народників 70-х рр. I молодіж українська кидалась до російського руху, котрий обіцяв скоре царство «народу», та ще одягав свої обіцянки у принадні фрази космополітичного соціалізму.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”

Частина мови: іменник (однина) |