конопатник

1. Робітник, який займається конопаткою — закладанням паклі, мотузок, ганчір’я тощо в щілі між колодами для утеплення дерев’яної будівлі.

2. Інструмент (зазвичай у вигляді металевої лопатки з ручкою), яким виконують конопатні роботи.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |