конопатка

[konopɑtkɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Невеликий дерев’яний або металевий інструмент у вигляді лопатки або клина, що використовується для конопачення — забивання паклі, моху, вовни тощо в щілі між колодами або брусами при будівництві дерев’яних зрубів.

  2. Рідкісна назва для самиці птаха коноплянки (Carduelis cannabina) або іншої дрібної горобцеподібної пташки.

  3. У розмовній мові — жартівливе або зневажливе позначення невеликої, незначної за розміром людини, часто дитини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конопатка, р. конопатки, д. конопатці, з. конопатку, о. конопаткою, м. конопатці, к. конопатко

Більше записів