конквістадор

[konkʋistɑdor] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Учасник іспанських завойовницьких походів у Північній, Центральній та Південній Америці в кінці XV–XVI століттях, спрямованих на підкорення корінних народів, захоплення нових земель та пошук скарбів.

  2. Переносно: людина, яка прагне до завоювання, підкорення когось або чогось, зазвичай з використанням сили або агресивних методів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конквістадор, р. конквістадора, д. конквістадорові, з. конквістадора, о. конквістадором, м. конквістадорі, к. конквістадоре

Більше записів