Значення
- (Архітектура) –
Архітектурний елемент у вигляді напівкупольного склепіння, що зазвичай вінчає апсиду, нішу або екседру в християнських храмах, переважно візантійської та давньоруської архітектури.
- (Мистецтво) –
(У первісному значенні) Велика морська мушля, часто використовувана як декоративний мотив або ритуальний предмет; раковина.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конх, р. конха, д. конхові, з. конх, о. конхом, м. конхові, к. конху