1. Архітектурний елемент у вигляді напівкупольного склепіння, що зазвичай вінчає апсиду, нішу або екседру в християнських храмах, переважно візантійської та давньоруської архітектури.
2. (У первісному значенні) Велика морська мушля, часто використовувана як декоративний мотив або ритуальний предмет; раковина.