Значення
-
конкатенація — операція об’єднання (зчленування) кількох послідовностей символів, рядків, даних або структур в одну загальну послідовність без зміни їх внутрішнього порядку.
-
конкатенація — у формальній мовознавчій термінології, процес або результат утворення складних одиниць (наприклад, слів, словосполучень) шляхом простого з’єднання їхніх компонентів один за одним.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конкатенація, р. конкатенації, д. конкатенації, з. конкатенацію, о. конкатенацією, м. конкатенації, к. конкатенаціє