Значення
-
(у математиці, геометрії) Бути конгруентним; повністю збігатися за формою та розмірами, бути рівним та подібним при накладенні.
-
(у логіці, філософії) Перебувати у відношенні конгруентності; бути тотожним за структурою або змістом, знаходитися у повній відповідності.
-
(переносно) Гармонійно поєднуватися, відповідати одне одному; перебувати у злагоді, узгодженості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я конгруююся, ти конгруюєшся, він конгруюється, ми конгруюємося, ви конгруюєтеся, вони конгруюються