конгрегація

1. Об’єднання віруючих, монахів або монахинь у католицькій церкві, що має певну автономію та власний статут; також назва деяких чернечих орденів.

2. Збори, зібрання, спільнота людей, особливо з релігійною метою.

3. У деяких протестантських церквах — церковна громада, парафія.

4. Назва колегіального органу (зборів кардиналів) у Римській курії, що здійснює управління певною сферою діяльності Католицької церкви (наприклад, Конгрегація вірного вчення).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |