1. Який викликає конфуз, збентеження, ніяковість; соромливий, незручний.
2. Який легко конфузиться, соромиться; соромливий, несміливий.
конфузливий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який викликає конфуз, збентеження, ніяковість; соромливий, незручний.
2. Який легко конфузиться, соромиться; соромливий, несміливий.
Відсутні