конфуціанство

Філософсько-етичне вчення, засноване Конфуцієм у Стародавньому Китаї, що визначає систему моральних принципів, соціальних норм і політичних ідей, зосереджену на особистій чесноті, сімейній вірності, шануванні старших і справедливому правлінні.

Система релігійних вірувань і культових практик, що розвинулася на основі філософії конфуціанства, включаючи шанування предків і небесних сил.

Приклади вживання

Приклад 1:
), а період існування Ханьської династії, коли державною ідеологією Китаю стало конфуціанство, віднести до середніх віків. Традиційна китайська історіографія, а слідом за нею і європейська поділяють історію Стародавнього Китаю (в основу цього поділу покладено династичний метод) на три періоди і ряд підперіодів, а саме: період Трьох династій, який включає в себе династії Ся (XXIII—XVIII ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Хоча конфуціанство не схвалювало ранні шлюби (вважало шлюбним віком для чоловіків ЗО років, для жінок — 20 років), усе ж китайські юнаки нерідко одружувалися у 15—16-річному віці, дівчат же їхні батьки віддавали заміж навіть у 13-річному віці. Про шлюб своїх дітей домовлялися між собою батьки, причому ініціатива тут здебільшого належала батькові жениха.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
Конфуціанство, хоч і чинило опір проведенню військових реформ у Китаї, все ж цю традицію підтримало. Наприкінці II ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |