Словник Української Мови
Буква
1. Властивість або стан конформного, тобто згоди, відповідності чомусь, пристосованості до певних вимог, стандартів або очікувань.
2. У соціальній психології — зміна індивідом своєї поведінки, поглядів або оцінок під впливом реальної або уявної позиції групи з метою уникнення конфлікту з нею.
3. У техніці та стандартизації — відповідність продукції, процесу або послуги встановленим вимогам, нормам або стандартам.
Приклад 1:
250 Т. В. Дуткевич На його основі виникають переконання, навіювання, конформність, що регулюють міжособистісні норми, які, в свою чергу, визначають харак- тер міжособистісних взаємин. Норма у цьому випадку – ідея , еталон у свідомості людей, який ви- ступає у вигляді алгоритму поведінки: що саме необхідно робити у пе- вній ситуації міжособистісних взаємин.
— Невідомий автор, “028 Dutkevich Tv Zagalna Psikhologiia Teoretichnii Kurs Tech”