1. (у хімії) Просторова конфігурація молекули, що зумовлена поворотним рухом її частин навколо одинарних зв’язків без їх розриву.
2. (у біохімії) Просторова будова біополімеру (наприклад, білка або нуклеїнової кислоти), що визначає його біологічну активність.
3. (застаріле, у філософії) Відповідність, узгодженість форми з чимось; форма як вираз змісту.