конфліктний

1. Який стосується конфлікту, суперечки, протистояння; пов’язаний із конфліктом.

2. Схильний до конфліктів, суперечок, що часто вступає в протиріччя з оточуючими.

3. Який містить у собі конфлікт, протиріччя; суперечливий.

Приклади вживання

Приклад 1:
Описує конфліктний епізод у школі, задоволена тим, як своєю об’єктивністю і правдивістю донька допомогла розв’язати конфлікт класу з учителькою. Тішить її «серйозне ставлення до книг і до людей, доброта, відраза до бруду, штучности, обману» (5: 28).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: прикметник () |