Значення
- (Юриспруденція) –
Майно, яке відібрано у власника за рішенням суду або інших уповноважених державних органів як санкція за правопорушення або з інших підстав, передбачених законом.
- (Юриспруденція) –
Товари або майно, заарештовані митницею або іншими контрольними органами за порушення правил переміщення, зберігання чи реалізації.
- (Юриспруденція) –
(заст.) Те саме, що конфіскація — примусове безоплатне відчуження майна на користь держави.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конфіскат, р. конфіскату, д. конфіскатові, з. конфіскат, о. конфіскатом, м. конфіскаті, к. конфіскате