конфігуративний

[konfiɦurɑtɪʋnɪj] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (лінгвістика) Такий, що стосується конфігурації (розташування та взаємозв’язку частин) синтаксичних одиниць у реченні; що описує структуру мовних одиниць через їхнє положення та зв’язки з іншими елементами в межах певної конструкції.

  2. (Інформаційні технології) –

    (інформатика, техніка) Пов’язаний з конфігурацією (налаштуванням, компонуванням) системи, пристрою або програмного забезпечення; що визначає спосіб організації та взаємодії складових частин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конфігуративний, р. конфігуративного, д. конфігуративному, з. конфігуративний, о. конфігуративним, м. конфігуративнім, к. конфігуративний

Більше записів