Значення
- (Лінгвістика) –
(лінгвістика) Такий, що стосується конфігурації (розташування та взаємозв’язку частин) синтаксичних одиниць у реченні; що описує структуру мовних одиниць через їхнє положення та зв’язки з іншими елементами в межах певної конструкції.
- (Інформаційні технології) –
(інформатика, техніка) Пов’язаний з конфігурацією (налаштуванням, компонуванням) системи, пристрою або програмного забезпечення; що визначає спосіб організації та взаємодії складових частин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конфігуративний, р. конфігуративного, д. конфігуративному, з. конфігуративний, о. конфігуративним, м. конфігуративнім, к. конфігуративний