конфедеративний
[konfɛdɛrɑtɪʋnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Юриспруденція) –
Який стосується конфедерації як союзу незалежних держав, створеного для досягнення певних спільних цілей (переважно у зовнішній політиці, обороні тощо) та характеризується обмеженими повноваженнями центральних органів влади.
- (Політика) –
Побудований або організований на засадах конфедерації; такий, що має рими конфедеративного устрою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конфедеративний, р. конфедеративного, д. конфедеративному, з. конфедеративного, о. конфедеративним, м. конфедеративнім