конфедерація

1. Форма державного устрою, при якій незалежні держави об’єднуються в єдину державу з загальними центральними органами влади, зберігаючи за собою значну політичну та економічну самостійність.

2. Об’єднання, союз організацій, громад, спортивних товариств тощо для досягнення спільних цілей.

3. Історична назва тимчасового політичного чи військового союзу держав (наприклад, Барська конфедерація 1768 року).

Приклади вживання

Приклад 1:
[93] Конфедерація — тимчасовий політичний союз шляхти. [94] Шевченко говорить про Барську конфедерацію, створену 29 лютого 1768 р. у місті Барі на Поділлі й спрямовану проти спроб Станіслава Августа Понятовського зміцнити королівську владу та зрівняти в правах католиків і православних.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”

Частина мови: іменник (однина) |