конфабуляція

[konfɑbuljɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Психологія) –

    У психіатрії та нейропсихології — патологічне явище, що полягає у непідсвідомому заповненні прогалин у пам’яті вигаданими, спотвореними або неправильно відтвореними подробицями, які людина сприймає як реальні спогади.

  2. (Психологія) –

    У ширшому, неклінічному сенсі — несвідома вигадка, плутане, неточне викладення подій, що поєднує реальні факти з фантастичними елементами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конфабуляція, р. конфабуляції, д. конфабуляції, з. конфабуляцію, о. конфабуляцією, м. конфабуляції, к. конфабуляціє

Більше записів