1. Технічний пристрій або елемент, призначений для механічного з’єднання та електричного контакту між різними частинами електричного кола, кабелями, модулями тощо; з’єднувач, роз’єм.
2. У мовознавстві та логіці — слово або словосполучення, що використовується для зв’язку частин складного речення або окремих висловлювань у тексті; сполучник, зв’язка.
3. У комп’ютерних технологіях — програмний компонент або драйвер, що забезпечує взаємодію та обмін даними між різними програмами, базами даних або сервісами.