конектор

[konɛktor] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Технічний пристрій або елемент, призначений для механічного з’єднання та електричного контакту між різними частинами електричного кола, кабелями, модулями тощо; з’єднувач, роз’єм.

  2. У мовознавстві та логіці — слово або словосполучення, що використовується для зв’язку частин складного речення або окремих висловлювань у тексті; сполучник, зв’язка.

  3. У комп’ютерних технологіях — програмний компонент або драйвер, що забезпечує взаємодію та обмін даними між різними програмами, базами даних або сервісами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конектор, р. конектора, д. конекторові, з. конектор, о. конектором, м. конекторі, к. конекторе

Більше записів